ЯК ВИБРАТИ ВИТЯЖКУ?

На щастя сьогодні покупцю не потрібно вибирати серед відмінним дизайном та  високою продуктивністю. Асортимент витяжок настільки великий, що задовольнить потреби будь якого вибагливого клієнта. 

Найчастіше при виборі витяжки найбільшу увагу звертають на дизайн, а не на продуктивність. Тому що витяжка завжди знаходиться на видному місці  та повинна вписуватися в дизайн кухні. Помилку в виборі витяжки буде дуже видно , а от неправильний вибір технічних параметрів «на око» не помітно. Ці недоліки стане помітно тільки в процесі експлуатації, коли змінити пристрій вже буде не можливо.

Наприклад ми вибрали дизайн як буде виглядати наша витяжка, з її формою, кольором, матеріалом. Тепер розглянемо технічну сторону питання.

 

50…60…90…

 

Як це не дивно, головною характеристикою витяжки являється … ширина.

Це перше нащо ви повинні звернути увагу. Ширина витяжки не повинна бути меншою за ширину поверхні приготування ( газової плити, печі). 

Як не верти, але оцінювати роботу витяжки ми будемо перш за все , по тому, наскільки ефективно вона справляється з запахами на кухні. Тому важлива продуктивність - об'єм повітря, який перекачує витяжка за одиницю часу. Повітря на кухні повинне змінитися мінімум 10 разів протягом години при роботі плити. Для середньої кухні (9 або 12 м²) при висоті стелі 2,5 м мінімальна продуктивність витяжки повинна складати від 200 м³/год.

Якщо площа вашої кухні відрізняється від вказаних цифр, то для визначення необхідної продуктивності скористайтеся формулою:

 

Продуктивність=10*(площа кухні)*(висота стелі)

 

На ефективність виходу повітря може впливати поверх, на якому розташована квартира; вентиляції, її забрудненість, перепад температур в ній; інтенсивність приготування страв; кількість тих що палять на кухні. Як правило, враховуючи можливість появи цих негативних факторів, необхідну продуктивність збільшують ще в пів разу ( на всякий випадок). Таким чином для кухні площею. 9 або 12 м² рекомендується витяжка продуктивністю не менше 400 та 600  м³/год відповідно.

 

Для ефективної роботи витяжки необхідно притримуватися окремих правил користування нею:

- витяжка повинна включатися одночасно з плитою, а виключатися не раніше ніж через 5-15 хв. після виключення плити ( в залежності від приготованих страв та продуктивності самого пристрою) 

 

 

Практично кожна модель витяжки працює в двох режимах: в режимі відводу повітря та в режимі рециркуляції.

В режимі відводу витяжка засмоктує повітря з кухні та викидає його на зовні через вентиляційну систему будинку або через отвір в зовнішній стіні. В принципі, така витяжка може працювати взагалі без фільтрів, але зазвичай встановлюють фільтри грубої очистки ( жирові ) з ціллю захисту внутрішніх деталей від кіптяви та жиру.

Якщо витяжка працює в режимі відводу повітря, не слід закривати двері на кухню та не відчиняти вікна, оскільки необхідно створити умови для притоку повітря  з усієї квартири, а не в іншу сторону.

 В режимі рециркуляції повітря засмоктується витяжкою, проходить через фільтри очистки, очищається та викидається назад в кухню. В цьому випадку крім фільтрів грубої очистки (жирових) встановлюються ще додаткові фільтри ( зазвичай вугільні), які очищають від дрібних частинок кіптяви, сажи, жиру та нейтралізують запахи. Витяжка, яка працює в режимі рециркуляції незамінна там, де немає можливості забезпечити відтік повітря назовні. Продуктивність витяжки в цьому випадку трохи нижча через опір, яки створює додатковий фільтр.

 

 

Закони природи незмінні. Де є рух повітря, там є і шум. І чим сильніший рух тим сильніший шум. Тому повністю звільнитися від шуму витяжки вам не вдасться. Чим більша продуктивність витяжки, тим голосніше вона працює.

Незважаючи на ці протиріччя виробники кухонних витяжок з шумом борються успішно. Логіка цієї боротьби  полягає в тому, що основним джерелом шуму являються багато чисельні завихрення повітря в двигуні. А це значить, якщо змінити форму лопастей або якимось чимось звукоізолювати блок двигуна, можна вплинути на рівень шуму. Рівень шуму являється самим важливим експлуатаційним показником. Він залежить від багатьох параметрів в тому числі і від розмірів кухні, довжини та діаметра повітревода. Нажаль , встановити рівень шуму при реальній роботі можна тільки в тестових випробуваннях. При купівлі потрібно вибирати витяжку не по рівню шуму при різній потужності, а витяжку, яка спроможна  ефективно видаляти запахи з кухні при максимальній потужності ( європейський стандарт не більше 55 дБ).

В інструкції до витяжки, як правило, вказаний рівень шуму в кожному режимі роботи. При «тихій» витяжці зверніть увагу як на максимальний рівень шуму, так і на мінімальний. Особливу увагу приділіть – в режимі з мінімальною продуктивністю. Тому що саме цей режим ви будете використовувати , якщо вам прийдеться готувати в час денного сну дитини. «Тихі» витяжки оснащені спеціальною антивібраційною прокладкою., яка відділяє двигун від корпусу.

 

 

Оскільки витяжка розташована безпосередньо над поверхнею плити, вона являється зручним місцем для розташування під світки робочого місця. Виробники активно використовують  цю можливість , оснащуючи витяжки різними лампами. Кількість ламп , як і їх місце розташування , теж різне. Найбільш простий та самий поширений спосіб – в передній частині витяжки, біля стіни - являється найбільш зручним , так як в такому випадку ефективно освітлюється задній ряд конфорок. В нових моделях кухонних витяжок освітлення більш удосконалене, є можливість збільшувати або зменшувати інтенсивність світлового потоку, фокусувати освітлення над робочою поверхнею або освітлювати всю кухню.

 

 

Керувати витяжкою не легко, а дуже легко. Наявність всього двох функцій – очистки повітря, освітлення – накладає відмітку і на систему управління. Як правило, панель складається з кнопки включення та декількох кнопок вибору режиму роботи з різною продуктивністю. Це самий дешевий, самий простий та самий надійний метод управління.

Іноді місце кнопок замінюють сенсори. В цьому випадку для активування відповідної функції не потрібно натискати на кнопку, достатньо легкого дотику. Часто сенсорне управління супроводжується світлодіодною індикацією. Інколи для зміни виробники витяжок використовують повзунковий перемикач – це механічний повзунок, переміщаючи який в одному напрямку ви збільшуєте швидкість роботи двигуна, в другому – зменшуєте.

Оригінальним є використання для вмикання та вимикання витяжки пульта управління. На якому розміщені кнопки вмикання двигуна та під світки.

 

Сучасна кухня наповнена різними приборами сповна, в тому числі деякі з них достатньо легко принести з магазину, включити в розетку та можна користуватися, а інші потребують окремих мір монтажу.

Монтаж витяжки на перший погляд діло просте, однак на етапі вибору покупець повинен вирішити декілька серйозних питань.

Саме перше запитання – якого типу витяжка повинна з'явиться на кухні. Від цього залежить, яким чином буде встановлена витяжка на проектне місце та які додаткові технічні моменти потрібно врахувати.

 

 

Підключення витяжки до електроструму рекомендується проводити стаціонарно. Це значить до приладу повинна бути підведена окрема електророзетка. 

Витяжки майже завжди продаються з трьохдротовим шнуром. Відповідно до сучасних вимог прилади мають три дрота: фаза, нуль та заземлення. Таким чином їх і треба підключати.

Основне значення заземлення – захист людини від ураження електричним струмом при дотику дот корпусу або в момент включення в випадку пробиття ізоляції. При пробитті ізоляції відключається запобіжник на електрощитку, та живлення повністю відключається.

Якщо цього немає, тоді в випадку несправності проводки тиск буде надходити до корпусу витяжки, при цьому між витяжкою та підлогою виникає «різниця потенціалів». При дотику рукою до витяжки ланцюг замкнеться через людину пройде електричний струм – від витяжки в підлогу. Для того, щоб цього не було цей третій дріт і переносить струм, тим самим роблячи «різницю потенціалів» нульовою, а не справна витяжка навіть може в цей час працювати. Необхідність заземлення продиктована можливими стрибками напруги в сітці. В екстреній ситуації заземлення спасе двигун та всю електрику приладу. 

1. Електророзетку для витяжки найкраще встановлювати ще на етапі ремонту. Для цього необхідно прокласти канавку в стіні, в яку вкладається дріт.

2. Можна спробувати скрити проводку за настінною панеллю, яка легко знімається та встановлюється на місце.

 

Для витяжки, яка працює в проточному режимі, дуже важливим питанням являється в монтування повітревідвідника. Повітря повинне відводитися в вентиляційну шахту або напряму на вулицю. В  більшості навіть сучасних будинків окремого канала для витяжки немає. І користувач змушений шукати рішення самостійно.

1. Зачиняти гофрою вентиляційний канал неможна, так як це робить неможливою вентиляцію всієї 

квартири.

Деякі спеціалісти вважають, що витяжки з високою продуктивністю, можуть замінити звичайну вентиляцію. Але для цього прилад повинен працювати цілодобово.

2. Для виходу де коли роблять окремий отвір в власному вентиляційному каналі. Але це не рекомендовано! Повітря в цьому випадку все одно буде повертатися на кухню. Крім того можливий варіант, коли потік повітря з витяжки «перекриє» природну вентиляцію кухні.

3. В умовах міської квартири спроби проробити отвір по сусідству, поряд з існуючим призводить до того, що ви потрапляєте в чужий канал, та відпрацьоване повітря проходитиме в квартиру сусідів. 

4. Існує варіант прямого виходу на вулицю через стіну кухні. При цьому самим важким питанням є дозвіл на таку процедуру відповідними органами. Крім того можливе задування повітря з вулиці в приміщення при відключеній або слабо включеній витяжці. Щоб це уникнути, потрібне встановлення додаткового зворотного клапана на виході з труби. Але самий важливий недолік такого варіанту - це утворення конденсату різниці температур на вулиці та всередині приміщення., особливо в зимовий період. Конденсат не має можливості утилізуватися, тому просто стече по стіні. Це не тільки негарно, але і небезпечно, так як може виникнути коротке замикання електропроводки тієї ж витяжки. Тому такі роботи не можна проводити самостійно, виконувати їх повинні професіонали.

5. Деякі спеціалісти пропонують просте та розумне рішення цієї важливої проблеми. Витяжку монтують на проектне місце, але не приєднують до неї ніяких повітряних каналів, а купують ще комплект вугільних фільтрів. В отвір вентиляційної шахти вмонтовують звичайний вентилятор. Коли витяжка буде працювати та висмоктувати повітря, яке очищене від жиру та запаху, підніметься догори, тут його підхоплять вихрові потоки, які створює вентилятор. Таким чином, все повітря буде виходити з приміщення куди слід – в вентиляційну шахту. Як ви бачите, в цьому випадку слід додатково купувати та встановлювати вентилятор.

Головне труба

- Більшість покупців витяжок вибирають гнучкі гофровані труби. Вони дуже зручні в монтажі. Але при цьому потрібно пам'ятати, що кожен згин цієї гармошки знижує продуктивність приладу, так як кожна з них створює протидію рухаю чому повітрю.

- Повітряні відводи з тонкого алюмінієвого листа при роботі витяжки створюють характерний звук. Якщо вибрати гофру з більш товстого листа, то характер звуку зміниться, але не зникне.

- Найбільш оптимальним варіантом в даному випадку будуть труби з полівінілхлоридною гладкою поверхнею.

 

Повітревод може бути не тільки круглим в діаметрі, але і прямокутним. Така форма дозволяє вкладати трубу на поверхні шафи, сама вона стає практично не помітною. 

Повітревод повинен бути максимально коротким, з найменшою кількістю згинів. Кожен згин – коліно зменшує продуктивність витяжки на 7 – 15%.

 

Коли витяжка працює, вона створює потік повітря, який направляється  з кухні в вентиляційну шахту. Але якщо прилад виключений, Повітревод стає повноцінним додатком.